Цернунн из Гундеструпа

Культурный контекст

Эта поза изображена на позолоченном серебряном котле, который был найден в Дании, в болоте возле Борремозе (Северная 
Ютландия). Возможно, котел утопили в болоте в качестве жертвы богам или в благодарность за удачу в войне. Он датируется II—I вв. до н. э.
Котел состоит из пяти внутренних орнаментированных листов и восьми внешних пластин и имеет 1,75 м в диаметре. Он выставляется в Национальном музее в Копенгагене. Внутри и снаружи листы и пластины богато украшены изображениями божеств, ритуальных действий, а также музыкантов, воинов и многочисленных животных. На одной из этих орнаментированных пластин изображен «повелитель зверей», восседающий в окружении животных (львы, драконы, слоны, волк, олень и дельфин, на котором едет мальчик). В кельтской культуре мы знаем этот персонаж под именем рогатого бога Цернунна («олений бог»).
Он является божеством леса, творящих сил природы, олицетворением детородной способности и роста и как носитель всех этих качеств служит великой матери-земле. Справа от него стоит олень, слева — волк. Олень символизирует силу жизни, а волк — силу уничтожения. Цернунн сидит посередине между двумя силами, как бы отделяя их друг от друга. Он представляет собой третью, примиряющую, силу и таким образом поддерживает равновесие между жизнью и смертью. На шее у него ожерелье, на голове — рогатый шлем. В правой руке он держит торквес — бронзовое подобие ожерелья. Этот предмет, происхождение которого восходит к малоазиатскому региону, служил знаком господства и власти. В левой руке бог держит змею с маленькими
рожками — возможно, рогатую гадюку, одну из наиболее крупных ядовитых змей южной Европы.
Судя по стилю, отдельные орнаментированные пластины выполнены разными художниками; характер работы свидетельствует о том, что котел был изготовлен кельтскими мастерами в Венгрии или Румынии.
Представление о духовной силе рогатого шамана, повелителя зверей, восходит к эпохе гораздо более древней, чем культура кельтов. В мифологиях европейских народов имеется много намеков и указаний на священный источник, священный колодец, а также и на священный котел, попив из которого, человек получает доступ в иной мир, к скрытому знанию.
Несмотря на существование длительной традиции мудрости, носителями которой были жрецы, кельтские народы не создали письменной культуры. Сведения о них мы можем получить только из ранней греко-римской историографии, а также с помощью археологических методов и их интерпретации. Многочисленные впечатляющие артефакты и по сей день повествуют о духовных мирах кельтов, которые, судя по богатству их захоронений, верили в жизнь после смерти.
Это первый народ, который античные историографы описали до начала нашего летоисчисления. С I по VI век нашей эры римляне вытеснили кельтские народы с мест их обитания на европейском континенте в западную Британию и в Ирландию. Греки называли кельтов галатами, а римляне — галлами. Кельты были замечательными ремесленниками и успешно занимались торговлей с дальними странами.
В «корабельном захоронении из Озеберга», найденном в Норвегии, имелся котел, на котором изображены две маленькие фигурки, сидящие в классической «позе лотоса» с выражением медитативной самоуглубленности на лицах. Котел был изготовлен около 800 года н. э. Орнаменты на груди фигурок указывают на авторство мастеров из Северной Европы.

Культурны кантэкст

Гэтая пастава намаляваная на пазалочаным срэбным катле, які быў знойдзены ў Даніі, у балоце пад самым Борремозе (Паўночная
Ютландыя). Магчыма, кацёл ўтапілі ў балоце ў якасці ахвяры багам ці ў падзяку за поспех у вайне. Ён датуецца II-I стст. да н. э.
Кацёл складаецца з пяці ўнутраных арнаментаваных лістоў і васьмі знешніх пласцін і мае 1,75 м у дыяметры. Ён выстаўляецца ў Нацыянальным музеі ў Капенгагене. Ўнутры і звонку лісты і пласціны багата ўпрыгожаны малюнкамі бажаствоў, рытуальных дзеянняў, а таксама музыкаў, воінаў і шматлікіх жывёл. На адной з гэтых арнаментаваных пласцін намаляваны «валадар звяроў», і сядзіш у асяроддзі жывёл (львы, драконы, сланы, воўк, алень і дэльфін, на якім едзе хлопчык). У кельцкай культуры мы ведаем гэты персанаж пад імем рагатай бога Цэрнун ( «аленевы бог»).
Ён з'яўляецца бажаством лесу, якія ствараюць сіл прыроды, ўвасабленнем дзіцянараджальнай здольнасці і росту і як носьбіт усіх гэтых якасцяў служыць вялікай маці-зямлі. Справа ад яго варта алень, злева - воўк. Алень сімвалізуе сілу жыцця, а воўк - сілу знішчэння. Цэрнун сядзіць пасярэдзіне паміж двума сіламі, як бы аддзяляючы іх адзін ад аднаго. Ён уяўляе сабой трэцюю, прыміраешся, сілу і такім чынам падтрымлівае раўнавагу паміж жыццём і смерцю. На шыі ў яго каралі, на галаве - рагатую шлем. У правай руцэ ён трымае торквес - бронзавае падабенства караляў. Гэты прадмет, паходжанне якога ўзыходзіць да малоазиатскому рэгіёне, служыў знакам панавання і ўлады. У левай руцэ бог трымае змяю з маленькімі
рожкамі - магчыма, рагатую гадзюку, адну з найбольш буйных атрутных змей паўднёвай Еўропы.
Мяркуючы па стылі, асобныя арнаментаваныя пласціны выкананы рознымі мастакамі; характар ​​працы сведчыць аб тым, што кацёл быў выраблены кельцкімі майстрамі ў Венгрыі ці Румыніі.
Ўяўленне аб духоўнай сіле рагатай шамана, ўладара звяроў, узыходзіць да эпохі значна больш старажытнай, чым культура кельтаў. У міфалогіях еўрапейскіх народаў маецца шмат намёкаў і указанняў на святы крыніца, святы калодзеж, а таксама і на святы кацёл, папіўшы з якога, чалавек атрымлівае доступ у іншы свет, бачыць схаваны ведаў.
Нягледзячы на ​​існаванне працяглай традыцыі мудрасці, носьбітамі якой былі жрацы, кельцкія народы не стварылі пісьмовай культуры. Звесткі пра іх мы можам атрымаць толькі з ранняй грэка-рымскай гістарыяграфіі, а таксама з дапамогай археалагічных метадаў і іх інтэрпрэтацыі. Шматлікія ўражлівыя артэфакты і па гэты дзень апавядаюць пра духоўным сьвеце кельтаў, якія, мяркуючы па багацці іх пахаванняў, верылі ў жыццё пасля смерці.
Гэта першы народ, які антычныя гістарыяграфіі апісалі да пачатку нашага летазлічэння. З I па VI стагоддзе нашай эры рымляне выціснулі кельцкія народы з месцаў іх пражывання на еўрапейскім кантыненце ў заходнюю Брытанію і ў Ірландыю. Грэкі называлі кельтаў галатамі, а рымляне - галамі. Кельты былі выдатнымі рамеснікамі і паспяхова займаліся гандлем з далёкімі краінамі.
У «рацы на пахаванні з Озеберга», знойдзеным у Нарвегіі, меўся кацёл, на якім намаляваныя дзве маленькія фігуркі, якія сядзяць у класічнай «позе лотаса» з выразам медытатыўнай Самапаглыбленасць на тварах. Кацёл быў выраблены каля 800 года н. э. Арнаменты на грудзях фігурак паказваюць на аўтарства майстроў з Паўночнай Еўропы.

Культурний контекст

Ця поза зображена на позолоченому срібному котлі, який був знайдений в Данії, в болоті біля Борремозе (Північна
Ютландія). Можливо, котел втопили в болоті в якості жертви богам або в подяку за удачу в війні. Він датується II-I ст. до н. е.
Котел складається з п'яти внутрішніх орнаментованих листів і восьми зовнішніх пластин і має 1,75 м в діаметрі. Він виставляється в Національному музеї в Копенгагені. Всередині і зовні листи і пластини багато прикрашені зображеннями божеств, ритуальних дій, а також музикантів, воїнів і численних тварин. На одній з цих орнаментованих пластин зображений «повелитель звірів», що сидить в оточенні тварин (леви, дракони, слони, вовк, олень і дельфін, на якому їде хлопчик). У кельтської культури ми знаємо цей персонаж під ім'ям рогатої бога Цернунн ( «оленячий бог»).
Він є божеством лісу, які творять сил природи, уособленням дітородної здатності і зростання і як носій всіх цих якостей служить великої матері-землі. Праворуч від нього стоїть олень, зліва - вовк. Олень символізує силу життя, а вовк - силу знищення. Цернунн сидить посередині між двома силами, як би відокремлюючи їх один від одного. Він являє собою третю, примирює, силу і таким чином підтримує рівновагу між життям і смертю. На шиї у нього намисто, на голові - рогата шолом. У правій руці він тримає торквес - бронзове подобу намиста. Цей предмет, походження якого бере початок з малоазіатська регіону, служив знаком панування і влади. У лівій руці бог тримає змію з маленькими
ріжками - можливо, рогату гадюку, одну з найбільш великих отруйних змій південної Європи.
Судячи зі стилю, окремі орнаментовані пластини виконані різними художниками; характер роботи свідчить про те, що котел був виготовлений кельтськими майстрами в Угорщині чи Румунії.
Подання про духовну силу рогатої шамана, повелителя звірів, сходить до епохи набагато більш давньої, ніж культура кельтів. У міфологіях європейських народів є багато натяків і вказівок на священний джерело, священний колодязь, а також і на священний котел, попивши з якого, людина отримує доступ в інший світ, до прихованого знання.
Незважаючи на існування тривалої традиції мудрості, носіями якої були жерці, кельтські народи не створили писемної культури. Відомості про них ми можемо отримати тільки з ранньої греко-римської історіографії, а також за допомогою археологічних методів і їх інтерпретації. Численні вражаючі артефакти і по сей день оповідають про духовні світах кельтів, які, судячи з багатством їх поховань, вірили в життя після смерті.
Це перший народ, який античні історіографи описали до початку нашого літочислення. З I по VI століття нашої ери римляни витіснили кельтські народи з місць їх проживання на європейському континенті в західну Британію і в Ірландію. Греки називали кельтів галатами, а римляни - галлами. Кельти були чудовими ремісниками і успішно займалися торгівлею з далекими країнами.
У «корабельному похованні з Озеберга», знайденому в Норвегії, був котел, на якому зображені дві маленькі фігурки, які сидять в класичній «позі лотоса» з виразом медитативної самозаглибленості на обличчях. Котел був виготовлений близько 800 року н. е. Орнаменти на грудях фігурок вказують на авторство майстрів з Північної Європи.

Выполнение

Сесть на пол, спину держать с напряжением, строго вертикально. Правая нога согнута в колене, пятка правой ступни обращена к промежности. Пальцы правой ступни касаются левой икры в ее нижней трети (левая нога тоже согнута в колене). Мысок левой ступни направлен прямо вперед, сама ступня опирается на пол (землю) внешним краем. Руки расставлены по бокам от туловища и согнуты в локтях таким образом, что плечо и предплечье образуют букву «V». Плечевой пояс выпрямлен, кисти рук подняты выше плечевых суставов. Правая кисть обхватывает обруч, костяшки пальцев, прижатые друг к другу, образуют горизонтальный ряд и обращены вперед. Левая рука сжимает «змею» (круглую палку, туго свернутый платок и т. д.), сжатые пальцы располагаются вертикально друг над другом и обращены вперед.

Голова «змеи» смотрит в сторону вашего левого уха, а ваша голова расположена строго вертикально.
Губы выпятить, как будто вы собираетесь засвистеть.

Выкананне

Сесці на падлогу, спіну трымаць з напругай, строга вертыкальна. Правая нага сагнутая ў калене, пятка правай ступні звернута да пахвіны. Пальцы правай ступні датычацца левай ікры ў яе ніжняй траціны (левая нага таксама сагнутая ў калене). Мысок левай ступні накіраваны прама наперад, сама ступня абапіраецца на падлогу (зямлю) вонкавым краем. Рукі расстаўленыя па баках ад тулава і сагнутыя ў локцях такім чынам, што плячо і перадплечча ўтвараюць літару "V". Плечавы пояс выпростваючы, пэндзля рук паднятыя вышэй плечавых суставаў. Правая пэндзаль абхапляе абруч, косткі пальцаў, прыціснутыя адзін да аднаго, утвараюць гарызантальны шэраг і звернутыя наперад. Левая рука сціскае «змяю» (круглую палку, туга згорнуты хустку і т. Д.), Сціснутыя пальцы размяшчаюцца вертыкальна адно над адным і звернутыя наперад.

Галава «змеі» глядзіць у бок вашага левага вуха, а ваша галава размешчана строга вертыкальна.
Вусны выпукліць, як быццам вы збіраецеся засвистеть.

Виконання

Сісти на підлогу, спину тримати з напругою, строго вертикально. Права нога зігнута в коліні, п'ята правої ступні звернена до промежини. Пальці правої ступні торкаються лівої ікри в її нижній третині (ліва нога теж зігнута в коліні). Мисок лівої ступні спрямований прямо вперед, сама ступня спирається на підлогу (землю) зовнішнім краєм. Руки розставлені по боках від тулуба і зігнуті в ліктях таким чином, що плече і передпліччя утворюють букву «V». Плечовий пояс випростаний, кисті рук підняті вище плечових суглобів. Права кисть охоплює обруч, кісточки пальців, притиснуті один до одного, утворюють горизонтальний ряд і звернені вперед. Ліва рука стискає «змію» (круглу палицю, туго згорнутий хустку і т. Д.), Стислі пальці розташовуються вертикально один над одним і звернені вперед.

Голова «змії» дивиться в бік вашого лівого вуха, а ваша голова розташована строго вертикально.
Губи випнути, як ніби ви збираєтеся засвистіти.

Ключевые моменты опыта

Рост, превращение в животных. Чувство силы и власти. Путешествия по мирам, по мировому древу. Много животных. Отлично подходит для практики на природе.

Ключавыя моманты вопыту

Рост, ператварэнне ў жывёл. Пачуццё сілы і ўлады. Падарожжы па сьветам, па сусветнаму дрэву. Шмат жывёл. Выдатна падыходзіць для практыкі на прыродзе.

Ключові моменти досвіду

Зростання, перетворення в тварин. Почуття сили і влади. Подорожі по світах, по світовому древу. Багато тварин. Дуже добре підходить для практики на природі.

Комментарии

«Цернунн из Гундеструпа» требует определенного опыта в выполнении трансовых поз. Положение губ, сложенных как для свиста, приводит к тому, что в этой позе люди действительно часто свистят. Свист может укрепить вашу связь с тем, что происходит во время транса. Атрибуты, облегчающие познание тройственности миров: обруч на шее, повязка вокруг талии.

Каментары

«Цэрнун з Гундеструпа» патрабуе пэўнага вопыту ў выкананні трансовых пастаў. Становішча вуснаў, складзеных як для свісту, прыводзіць да таго, што ў гэтай позе людзі сапраўды часта свішчуць. Свіст можа ўмацаваць вашу сувязь з тым, што адбываецца падчас трансу. Атрыбуты, якія палягчаюць пазнанне траічнасці міроў: абруч на шыі, павязка вакол таліі.